“Благодатне небо” ікона Божої Матері

“Благодатне небо” ікона Божої Матері

Образ Божої Матері іконографічно відноситься до символічних ікон Акафістного типу, оскільки в основу її богословського змісту взято текст Богородична 1-го гласу: «Что Тя на­ре­чем, о, Бла­го­дат­ная? Небо, яко вос­си­я­ла еси Солн­це Прав­ды; рай, яко про­зяб­ла еси Цвет нетле­ния; Де­ву, яко пре­бы­ла еси нетлен­на; Чи­стую Ма­терь, яко име­ла еси на свя­тых Тво­их объ­я­ти­ях Сы­на, всех Бо­га. То­го мо­ли спа­сти­ся ду­шам на­шим». 

Згадана цитата може бути написана внизу ікони, або навколо вогняної мандорли, якою оточена Пречиста Богородиця у царських одежах. Лівою рукою Вона тримає маленький білий плат і Богомладенця Христа, Який благословляє світ десницею (або обома руками). Традиційно, у лівій руці Спасителя зображують закрите Євангеліє.

Зображення Пресвятої Діви Марії у повний ріст на серпі місяця також є правильним, оскільки відповідає тексту з Одкровення Іоанна Богослова: «И яви­лось на небе ве­ли­кое зна­ме­ние: же­на, об­ле­чен­ная в солн­це; под но­га­ми ее лу­на, и на гла­ве ее ве­нец из две­на­дца­ти звезд…» (Откр.12:1, 5).

Походження Образу поділяється на дві версії: візантійську та «західну». За «цареградською», князівна Софія привезла чудотворну ікону до Смоленська з поїздки до Візантії (за Троїцьким літописом 1398 року). «Західна» версія оповідає про литовську ікону 1341 року, яка написана після явління Богоматері, що стоїть на місяці, а над Її головою ангели тримають царський вінець. На жаль, жодна з версій не підтверджена існуванням оригінальної ікони.

Найраніший оригінал ікони Божої Матері «Благодатне небо» датується 1678-1680 роками. Він був написаний для іконостасу Архангельського собору.

Сьогодні є кілька списків ікони «Благодатне небо», які спрощені у своєму символічному наповненні (відсутність корони, мандорли та півмісяця). Проте зображення Божої Матері в небесному оточенні херувимів та серафимів окреслює ікону як чудотворний Образ «Благодатне небо».

Відома історія чудесного зцілення лютеранки, яка, побачивши уві сні Богородицю, попросила свою гувернантку піти до церкви на молебен помолитися за її здоров’я. Це прохання виконувалося декілька разів, після чого жінка одужала.